Від початку повномасштабного вторгнення й до сьогодні майже 40% діяльності нашої агенції складає робота з благодійними і громадськими організаціями та соціальними ініціативами. З одного боку, це можна пояснити війною в країні й тим, що саме такі теми в суспільстві сьогодні мають найбільший попит. Хоча й до цього періоду я консультувала та співпрацювала з благодійними та соціальними проєктами, але з початком повномасштабного вторгнення потреба комунікацій у даному секторі, дійсно, дуже зросла.
Кількість благодійних організацій за останні 1,5 року збільшилася майже у 8 разів (6 367 нових організацій).
Про це також свідчить і ряд досліджень, які фіксують збільшення кількості зареєстрованих благодійних та громадських організацій із 2022 року. За даними одного з них, кількість БО за останні 1,5 року збільшилася майже у 8 разів (6 367 нових організацій).
У своїй роботі ми часто стикаємось з певними судженнями та міфами щодо комунікацій благодійних організацій, тож я вирішила сформулювати кілька порад, які стануть в пригоді подібним ініціативам. А також будуть корисними бізнесам, які свідомо ставляться до своєї діяльності в умовах війни, але не знають, як правильно і доречно комунікувати про свою залученість до благодійності.
Концентруватися не лише на тактичних задачах, а й на стратегічних
Це, мабуть, найважча задача, коли довкола безліч запитів, задач, домовленостей, словом, усе летить, і робота розписана погодинно. Але відволіктись і зрозуміти, куди рухається ваша організація, — дуже важливо. Іноді комунікаційники або керівники проєктів настільки занурюються в рутину, що зовсім забувають, у чому, власне, полягає сенс і мета існування їхнього фонду, що їхня організація змінює глобально в нашій країні та які цінності вони несуть.
Якщо поставити собі ці запитання, то відповіді можуть радикально вплинути на рутинні процеси й задачі. Завжди корисно визначити свій вектор руху (цілі, повідомлення та основні шляхи досягнення мети) на найближчий рік, три або пʼять років. Тоді, можливо, робота з якимось стороннім запитом не буде здаватись вам настільки потрібною та важливою.
Полюбити маркетингові інструменти та активно розпочати ними користуватись
Іноді зустрічаємось з думкою, що маркетингові інструменти недоречні в роботі благодійних організацій. PR — так, а от білборд або запуск таргетованої реклами — у жодному разі. Річ у тім, що людський мозок обожнює знайомі й звичні для нього речі, і вже до них додає потроху щось нове.
Людський мозок обожнює знайомі й звичні для нього речі.
Так, буквально вчора, піднімаючись вулицею Олени Теліги в бік станції метро Дорогожичі, я побачила величезний білборд від UNITED24 та INTERTOP. Разом вони випустили дроп одягу, аби зібрати кошти для фонду. Яскравий приклад того, як саме завдяки таким колабораціям і маркетинговим активностям обидва бренди потрапляють у ваше поле зору. Навіть іноді на підсвідомості. Коли вчергове ви побачите логотип фонду, то вірогідність, що у вас виникне відчуття довіри до організації і ви зробите донат саме сюди, є дуже високою, адже завдяки подібним комунікаціям ви вже знайомі з фондом. Тому, якщо ви маєте можливості або ідеї, які допоможуть якомога ширше проявити свій проєкт, сміливо користуйтеся ними.
Менше використовувати старомодний інструментарій
Круглі столи, брифінги та конференції — стандартний і в цілому дієвий інструментарій. Але сьогодні найбільше привертає увагу той, хто памʼятає про тренди та вміло використовує їх у своїх комунікаціях. Адже задача полягає не лише в тому, щоб вразити журналіста, аби він помітив ваш проєкт серед інших та висвітлив вашу інформацію на сторінках свого медіа, а й крізь медіа донести до вашої аудиторії, чому так важливо підтримувати саме вас.
Познайомитися з вашою цільовою аудиторією (ЦА)
Розробити влучний проєкт абсолютно для всіх неможливо.
Існує ще одна хибна думка, що ваша аудиторія — це «всі». Можливо, десь це й вірна теза, коли ми говоримо про великі фонди, бо будь-яка особа віком від 16 до 70 може задонатити на вашу банку 10 грн. Однак важливо розуміти, що розробити влучний проєкт абсолютно для всіх неможливо. Тож дуже раджу розділити свою аудиторію на різні сегменти та зрозуміти, хто вас підтримує найбільше, кому ваша робота сьогодні небайдужа, і починати працювати саме з нею.
Виходити за рамки
Продовжуючи тему попередніх пунктів, варто весь час пробувати нове. Тут у пригоді можуть стати неординарні колаборації, прайди, вуличні акції, мистецькі виставки, іноді навіть влучний твіт або пост в інстаграм на гарячу тему може стати вірусним.
Комунікувати першими, а не сподіватись, що ЗМІ самі зацікавляться вашим інфоприводом
Можна створити безмежно крутий та актуальний проєкт, але знехтувати комунікаціями.
Можна створити безмежно крутий та актуальний проєкт, але знехтувати комунікаціями. Гарний приклад з практики, коли благодійний проєкт проводить активність, журналіст випадково сам дізнається про неї, висвітлює подію на сторінках медіа, а потім від проєкту звертаються до редакції з проханням постфактум внести правки. Така ситуація може взагалі призвести до конфлікту між фондом та редакцію і до того ж псує загальне враження про організацію. Натомість можна самим вкласти потрібні меседжі у ваш пресреліз, розіслати його в день події або напередодні і, можливо, про вашу подію напише не одне видання, а набагато більше.
Мати окрему людину у штаті
Дуже поширена проблема, коли зовнішніми комунікаціями в команді займається SMM-ник, менеджер проєкту, маркетинг-директор, засновник або будь-хто інший, окрім самого комунікаційного менеджера. У даному випадку важливо, аби людина орієнтувалася, коли, куди і який матеріал краще відправити, який формат комунікації буде найдієвіший (це пресконференція чи прайд), та щоб цей спеціаліст вже мав свою напрацьовану базу контактів. Якщо це тільки початок роботи організації й поки нема змоги утримувати спеціаліста інхауз, можна запрошувати комунікаційників або комунікаційні агенції на ключові події як фрілансерів.
Кавер: Freepik